«На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя», — писав знаменитий Іван Франко, який висвітлив тим багаттям найтемніші куточки життя українського народу. Про найгарячіші факти з життя Франка, що змусять палати будь-яке серце, — читай у статті.
Іван Франко — геніальна постать в українській літературі, взірець для наслідування та недосяжна вершина для найстаранніших працеголіків сьогодення. Талановитий письменник, поет, інтелектуал, публіцист, громадський діяч і перекладач, Франко, який володів 14-ма мовами, збагатив своєю працею чимало галузей європейської науки. А чутки про його творчу спадщину розлетілися і найвіддаленішими куточками світу…
Юний мольфар
А Ти знаєш, що мати Івана Франка називала його Мироном? Це було своєрідне «домашнє» (поганське) ім’я, яке давали довгожданим дітям, аби ті не стали жертвами злих духів.
Маленький Івась був унікальною дитиною. З раннього дитинства хлопчик полюбляв блукати лісом, розмовляти з деревами та пташками. Через це односельці прозвали малого «лісовою душею». Подейкували, що він володів надзвичайними здібностями.
Один випадок зі свого магічного дитинства Франко описав у автобіографічному оповіданні «Під оборогом». Там йдеться про хлопчика, такого собі юного мольфара, якому вдалося відвести від села грозову хмару. Думки дослідників творчості Франка збігаються: швидше за все, схожий факт таки мав місце у біографії письменника.
Дивовижно, що така незвичайна дитина не стала сільським ворожбитом чи знахарем, а зробила вагомий вклад у розвиток європейської науки та літератури.
Ілюстрація до оповідання Івана Франка «Під оборогом».
Малюнок Миколи Стороженка.
Вражаюча працездатність
Доля подарувала Франкові майже 60 років життя, 40 із них письменник присвятив активній творчій діяльності. За весь цей час український геній написав 6000 творів. Що це означає?
А от що: кожні два дні на світ з’являвся новий твір — вірш або новела, роман чи оповідання… За роки активної праці з-під пера Івана Франка вийшло 220 видань, тобто 5-6 книг у рік. Важко уявити, як це йому вдавалося. Грандіозна працездатність Франка не лишає сучасним письменникам шансів перевершити його рекорд.
Рідкісний вірш або Як не забути про весілля?
Весіллю Ольги Хоружинської та Івана Франка мало не завадив звичайний вірш. Закохані вінчалися у Києві 1886 року. В той час, коли гості, дружки та бояри зібралися для проведення церемонії, а наречена вже одягла фату, наречений спізнювався. Кинулися шукати і… знайшли! По вуха закоханий у літературу молодий Франко захоплено переписував якийсь рідкісний вірш із випадково знайденої старої книги і зовсім забув про власне весілля.
Весільне фото Ольги Хоружинської та Івана Франка, травень 1886 року.
Перший український політик та фаховий літератор
Франка називають першим літератором, який почав заробляти на життя творчою діяльністю. До нього письменники в літературу тільки «бавилися», шукаючи додаткові джерела заробітку. Завдяки наполегливій щоденній праці Франко зміг купити садибу на околиці Львова, щоправда, у кредит. Виплачуючи банку позику, письменник до того ж забезпечував свою велику родину: дружину і чотирьох дітей.
Будинок письменника у Львові. Нині це Національний літературно-меморіальний музей Івана Франка.
Франко був головою першої української політичної партії, що мала назву Русько-українська радикальна партія. Ведучи активну політичну діяльність, Іван Якович ще й підтримував феміністичний рух, зокрема, жіночий альманах «Перший вінок», який видавали Наталя Кобринська та Олена Пчілка.
До слова, у Івана Франка був справжній викладацький талант. Одного разу після лекції студенти винесли його з аудиторії на руках, і, підкидаючи, навіть подерли фрак, який Франко спеціально для виступу позичив у приятеля, польського письменника Яна Каспровича. Стати видатним викладачем Івану Яковичу завадили ув’язнення, його політичне минуле та радикальні погляди.
Вже хворий Франко диктує свої твори секретареві.
Майстер риболовлі
Наскільки самовіддано письменник любив працювати, настільки якісно вмів і відпочивати. Рибальство було одним з його улюблених занять. До того ж, Івана Франка вважають першим професійним туристом, який сам обожнював мандрувати та ще й організовував піші екскурсії рідним краєм. Завдяки цьому його називають ще й засновником зеленого туризму в Галичині.
Музей-садиба Івана Франка у рідному селі Нагуєвичах, Львівщина.
Цікаво про дітей Івана Франка
Розповідають, що діти Івана Франка (а їх у нього було четверо) були дуже пустотливими: то галасували, то забивали цвяхи у дошки, то кидалися камінням, а то й поливали перехожих водою з балкону. Як обдарованому публіцистові вдавалося працювати у такому гармидері — загадка.
Усі четверо дітей любили обсідати тата (а Петрові й Ганні випадала можливість сидіти на колінах — вони були найменшими у родині), бо він розповідав їм чудові казки і байки. За першої ж можливості батько віз малих за місто, на природу.
«У нас, немов у звірячій клітці, постійно перебували або голодна кицька, яку тато знайшов дощового вечора й приніс нагодувати, або цуценя чи пташеня», — згадує Анна Франко-Ключко, наймолодша донька Івана Франка. І справді, письменник дуже любив тварин: то принесе додому виходжувати бузька зі зламаним крилом, то заведе кроликів… Але найбільше чоловік любив собак. Ті ж, «забувши» про гарні манери, гавкали, коли їм заманеться. Через це Франкові на його улюбленців часто скаржилися сусіди.
Немає коментарів:
Дописати коментар